БОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. бомблять, недок., перех., розм. Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого-, що-небудь. Іван Маківчук прислухався до гудіння, спокійно пояснював: — Мабуть, міст бомбитимуть (Шиян, Гроза.., 1956, 617).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 216.