БОЛЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Хворий. Вона.. буде поміччю і для болящої Мотрі (Мирний, IV, 1955, 209); // у знач. ім. боля́щий, щого, ч.; боля́ща, щої, ж. Той (та), хто хворіє; хвора людина. Не помогла [Наталя] болящому, Бо не допустили. (Шевч., І, 1951, 373).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 216.

Болящий, а, е. Больной, болѣющій. Боляща стогнала. Мир. Пов. ІІ. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 85.