БОЛЮ́ЧЕ. Присл. до болю́чий. Матрос болюче стогне (Мал., І, 1956, 187); Я пам’ятаю тільки жадобу помсти, що поняла моє серце болюче… (Коцюб., II, 1955, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 215.