БОЛВА́НКА, и, ж., техн. Злиток сталі, шматок заліза для якого-небудь виробу. Молот з гуркотом м’яв і бив покірливу м’яку крицю, чавив у смужки, розкочував у довгі циліндричні болванки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 316).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 214.