БОКСИ́Т, у, ч. Гірська осадочна порода, що має в собі глинозем; найкраща алюмінієва руда. Серед корисних копалин.. особливе місце займають боксити — сировина для видобутку алюмінію (Геол. Укр., 1959, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 213.