БОКЛАЖО́К, жка́, ч. Зменш. до бо́клаг. А я вийму горілочки фляшу. Вареної з медом боклажок (Пісні та романси.., II, 1956, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 213.

Боклажок, жка, м. Ум. отъ боклаг.

2) Головастикъ. Вх. Пч. ІІ. 17.

3) Порода яблокъ. Вх. Зн. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 83.