БОКА́ТИЙ, а, е. Те саме, що бока́стий. Сама хазяйка накраяла хліба, а хазяїн вніс з хижки бокату пляшку горілки (Н.-Лев., II, 1956, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 213.

Бокатий, а, е. Бокастый. Бокатий горщик. Волч. у. Стіг бокатий. Волч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 83.