БО́ЙКИ, ів, мн. (одн. бо́йко, а, ч.; бойки́ня, і, ж.). Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей. Бойки — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (Фр., IV, 1950, 526).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 212.

бо́йки (одн. ч. бо́йко, ж. бойки́ня)— етнічна група українців, які живуть у західних областях Укра­їни (на південних і північних схи­лах Карпат); мешканці, уродженці Бойківщини; свій родовід ведуть від східнослов’янського племені білих хорватів, яких Володимир Великий приєднав до Київської держави; на Бойківщині народив­ся гетьман Петро Сагайдачний і генеральний суддя за Хмельнич­чини І. Креховецький. Бойки — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (І. Франко); Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка (коломийка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 48.