Про УКРЛІТ.ORG

божевілець

БОЖЕВІ́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко.

1. Психічнохвора, божевільна людина.

2. зневажл. Про нерозсудливу, нерозважливу людину. Погана справа!.. Лихий поніс, його туди, до тих божевільців (Коцюб., І, 1955, 163).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 211.

вгору