Богу́н Іва́н (рік народження неві­домий — розстріляно 17 лютого 1664 року поблизу м. Новгорода-Сіверського) — український полководець, соратник Б. Хмельницького, кальницький (вінницький) полковник; відзначився у на­родно-визвольній боротьбі проти польсько-шляхетських загарбни­ків; поборник української державності; оспіваний у народній твор­чості; зокрема, у думі «Іван Богун» читаємо: «А кобзарі грали, В струни дотинали Та Богдана із Богуном Піснями хваляли?». Показав Богун панам дорогу, ледве вибрались здорові (приказка); Інгул що зиму замерзає — Богун не встане загатить Шляхетським трупом (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 45-46.