БОГОСПАСЕ́ННИЙ, а, е, заст., ірон. Який мирно, спокійно існує. Так завершилося тисячоліття богоспасенного міста Чернігова (Сміл., Сад, 1952, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 210.