БОГОСЛО́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до богосло́в’я і богосло́в. — А справа в тому, що я просто.. люблю інколи в розмові посилатись на бога, читав богословські твори… (Ле, Міжгір’я, 1953, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 210.

Богословський, а, е.

1) Богословскій. К. Кр. 8.

2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас. Левиц. І. 153.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 80.