БОГОБОЯЗКИ́Й, а, е, заст. Те саме, що богобоязли́вий. [Xрапко:] Це то та тиха, богобоязка [Дуня], а нищечком.. проти мене замишляєш!.. (Мирний, V, 1955, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 209.