БЛІДУВА́ТО. Присл. до блідува́тий. Часто в наших романах і повістях.. герої виглядають блідувато (Літ. Укр., 21.XII 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 201.