Про УКРЛІТ.ORG

блідуватий

БЛІДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий (у 1-3 знач.). Настуся була гарна, але трохи блідувата, ніби втомлена (Н.-Лев., IV, 1956, 226); На блідуватих запалих щоках Павлуші зайнявся рум’янець (Баш, Вибр., 1948, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 201.

вгору