БЛІДНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Ставати бліднішим. Чим більше він наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав (Мирний, І, 1954, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 201.