Про УКРЛІТ.ORG

бляхар

БЛЯХА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє різні бляшані вироби. То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Тют., Вир, 1964, 464); // Робітник, що покриває бляхою дахи. На читальнянім будинку вже повзав бляхар (Март., Тв., 1954, 326); ДахиКостева стихія: він працював перед війною бляхарем (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 393).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 205.

вгору