Про УКРЛІТ.ORG

блощиця

БЛОЩИ́ЦЯ, і, ж.

1. Невелика сплюснена хоботна комаха — паразит тварин і людини. — Тут, прошу пана, найукусливіші блощиці на всі гори (Фр., IV, 1950, 281); Розплющив очі [Федір Прокопович] й задумався: чого це він прокинувся, чи хтось пройшов через комірчину, де він спав, чи блощиці розбудили? (Трубл., І, 1955, 82);

* У порівн. Лец-Отаманів побачив, як долиною, мов блощиці по стіні, в безладді повзала кіннота в австрійських кунтушах і галицьких мазепинках (Панч, І, 1956, 206).

2. Невелика хоботна комаха — паразит рослин.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 202.

вгору