Про УКРЛІТ.ORG

блищатися

БЛИЩА́ТИСЯ, щи́ться, недок., рідко. Те саме, що блища́ти 1. Ой, в полі-полі криниченька, В ній вода блищиться (Укр.. думи.., 1955, 211); Глянь, як хвилі від срібла блищатьсяі Глянь, як небо синіє вгорі! (Л. Укр., І, 1951, 66); // безос. Став, дивлюся: в вікнах блищиться, але вікна позаслинювані, не видно нічого (Фр., V, 1951, 316).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 201.

Блищатися, щуся, щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Чуб. V. 39. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Чуб. II. 558. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Рудч. Чп. 88. Топірці блищаться на сонці. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 75.

вгору