БЛИ́МАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́мати. Лампа була маленька, вона блимала.. Це блимання відбивалося на білій завісці коло маленького вікна (Коп., Земля.., 1957, 93); Блимання зірок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 198.

Блимання, ня, с.

1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ).

2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 74.