БЛИЗНЯ́ТА, я́т, мн. (рідко одн. близня́, я́ти, с.).

1. Діти, що одночасно народилися в однієї матері. Сю ніч будуть в Україні Родиться близнята (Шевч., І, 1951, 302); Залишає на плем’я маток та баранців, що народилися в числі близнят (Соц. твар., 2, 1956, 62);

* Образно. Краса і думка, дві сестри-близнята. Давно на морі людському пливли (Рильський, II, 1946, 7);

* У порівн. Сосни стояли стрункі, схожі одна на одну, мов близнята (Збан., Над Десною, 1951, 33).

2. перен. Про дуже схожі між собою або з’єднані однакові предмети. Для того [щоб не перекидалися] зв’язують докупи два або три човни.. Ці два човни-близнята дуже схожі на пару довгелецьких калош, зв’язаних докупи (Н.-Лев., II, 1956, 416).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 197.

близня́та — діти, що одночасно народилися в однієї матері; в на­родній уяві носії однієї долі, вті­лення подвійності, парності; ста­родавній культ близнят відбився у парності, симетрії зображень (си­метричні кінські голови, птахи, вершники); у слов’янській міфології втіленням води й світла вва­жаються діти-близнята богині Ла­ди — Леля (Лель) і Полель; нега­тивна міфологічна сутність близнят, характерна для народних повір’їв, пов’язана з можливим зачаттям дітей у дні, коли заборонялася по­дружня близькість (наприклад, по­минальні); принаймні досить по­ширеною є заборона вагітним їсти що-небудь здвоєне, зросле — овочі, яйця з двома жовтками тощо.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 42.