БЛИЗЕ́СЕНЬКО, розм. Присл. до близе́сенький. Ой, знати, знати. Хто кого любить: Сяде близесенько Ще й приголубить (Укр.. лір. пісні, 1958, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 197.