БЛИЗЕ́НЬКО. Присл. до близе́нький. Пилип підплив близенько до човна (Мирний, І, 1954, 313); // у знач. присудк. сл. Сонце низенько, вечір близенько. Вийди до мене, мов серденько! (Укр.. лір. пісні, 1958, 138).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 197.

Близенько, бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 73.