БЛИ́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до бли́зько. Я підійшов ближче (Кв.-Осн., II, 1956, 468); Зібрав трохи матеріалу, ближче познайомився з природою й життям гуцулів (Коцюб., III, 1956, 398).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 197.

Ближче нар. Сравн. ст. отъ близько. Ближе. Ум. Ближченько. Сядьте ближченько, мамо. МВ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 73.