БЛЕФ, у, ч. Вигадка для обману чи залякування кого-небудь. Розенбергова затія виявилась блефом (Шовк., Інженери, 1956, 32);

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 197.