БЛАНК, а, ч. Друкована стандартна форма якогось документа, що заповнюється окремо конкретними даними. Рука його машинально потяглася до спідньої кишені, добула звідти.. аркушик телеграфного бланка (Ле, Міжгір’я, 1953, 12); Їй треба було.. викрадати бланки посвідчень для працівників підпілля (Ю. Янов., II, 1954, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 196.