БЛАЗНЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. блазнюва́ти. Уляні Грицай не подобалось оце блазнювання впертого одноосібника (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 196.