БЛАЗЕ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бла́зень; // Власт. блазневі; такий, як у блазня. На лиці в нього відбита школярська ніяковість і… блазенська покора (Ле, Історія радості, 1947, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 196.

Блазенський, а, е. Шутовской, дураческій. К. Дз. 175.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 72.