БЛАЖЕ́ННО. Присл. до блаже́нний. Вона була така щаслива в цю мить, і так блаженно сяяли її блискучі очі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 195.