БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який гарно, приємно звучить; доброзвучний. Ніколи не сподівався, що цей благозвучний.. ботанічний термін стане своєрідним ключем до такої багатої змістом і бажаної зустрічі в недалекому майбутньому (Ле, Право.., 1957, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 193.