БИЧНЯ́, і́, ж., заст. Загін, обора, загорода для волів. Звелів [Еней] я бичні волів пригнати (Котл., I, 1952, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 172.

Бичня, ні, ж.

1) Стадо воловъ.

2) Загонъ для воловъ. Звелів з бичні волів пригнати. Котл. Ен. ІІІ. 22.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 59.