Про УКРЛІТ.ORG

битися

БИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся; наказ. сп. би́йся; недок.

1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. І довгі коси в реп’яхах О поли бились в ковтунах (Шевч., І, 1951, 361); В шибку билась здорова муха (Коцюб., І, 1955, 310); Він бився головою об стіл (Дмит., Розлука, 1957, 143); * Образно. Тонкий виразний крик дочки зливався з охриплим лементом, матері, розходився по хаті, бився об стіни, слався по долівці… (Мирний, III, 1954, 19); // Хлюпатися, плескати. Високі білі гребені бились об дошки, підскакували вгору (Н.-Лев. II, 1956, 234); Шелестіли і бились під кручею хвилі (Перв., II, 1948, 85).

2. Удаватися до бійки, бити кого-небудь. Як сп’янчиться [коваль], то.. зараз битись! (Вовчок, І, 1955, 34); Стоїть [хлопець].. та думав своїм дитячим розумом: — Чого він [батько] б’ється, проклятий? Що я йому зробив? (Коцюб., І, 1955, 439); // Бити один одного. — Паробоцтво [парубоцтво], ходіте биться! Чи бороться..! (Шевч., II, 1953, 80); І почали [горобці] битися. Та так б’ються, та так скубуться.., аж пір’я з них летить (Л. Укр., III, 1952, 480); // Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). Бичок, наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Мирний, IV, 1955, 11).

◊ Ще (й) чорти́ навкула́чки не би́лися (не б’ю́ться) — дуже рана. Йонька прокинувся, ще й чорти навкулачки не билися (Тют., Вир, 1964, 223); — І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще чорти навкулачки не билися! (Стельмах, І, 1962, 99).

3. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось. За городом Келебердою Овраменко а туркою б’ється (Укр.. думи.., 1955, 19); Б’ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Вовчок, І, 1955, 333); — Закріпи перемогу! — ми чули в бою. Коли бились за землю священну свою (Нагн., Пісня.., 1949, 13).

4. над чим і без додатка, перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль, добиваючись чого-небудь або переборюючи якісь труднощі. Усюди старається [Настя], б’ється, достає.., чого мужикові хотілось (Кв.-Осн., II, 1956,24); Хотілось, щоб переклади вийшли найкращими, і я бився над трудними місцями, часом надаремне (Коцюб., III, 1956, 386); Хлопці все ще билися в садку над ракетопланом (Гончар, II, 1954, 54); // з чим. Намагатися подолати, перебороти що-небудь, не піддаватися чомусь. — Бився, бився з нуждою, кинув кожухи, почав чоботи шить (Н.-Лев., І, 1956, 60); // Жити в злиднях, сяк-так перебиватися. — Бач, доню, — було мати каже, — яка наша доля! Цілий вік б’ємось, працюємо, та не свої, чужі скрині сповняємо, не себе, чужих людей зодягаємо (Барв., Опов.., 1902, 232); Хоч як він б’ється на своїх чотирьох десятинках, хоч як переривається, а в справжні господарі ніяк не може вискочити (Стельмах, І, 1962, 567).

◊ Би́тися як го́рлиця (як пта́шка) — гірко тужити, побиватися. Ой п’є Овраменко, ой п’є молоденький. Його мати та старенькая Як горлиця б’ється (Укр.. думи.., 1955, 18); Би́тися як ри́ба об лід — жити в нужді, переборюючи злидні, нестатки. — Як живеш недоїдаючи щодня та б’єшся як риба об лід, заробляючи, то не будеш веселий (Гр., І, 1963, 351); Нас семеро було в батька Микити, і бився він з нами як риба об лід (Кучер, Дорога.., 1958, 45).

5. Розбиватися на шматки. Нехай горшки б’ються — на гончарову голову (Номис, 1864, № 3140).

6. З силою вириватися назовні, бити струменем (про рідину, повітря і т. ін.). бурхливо витікати. Б’ється глибоке джерельце — чисте, як материні сльози (Мур., Бук. повість, 1959, 122); Тут бились водограї поруч димних домен (Тер., Ужинок, 1946, 47).

7. Сильно трястися, кидатися, метатися. Що вже плакала та билась сердешна Оксана, так і міри нема! (Кв.-Осн., II, 1956, 461); Ридала, билася [генеральша]… нечистую Огненную сльозу лила (Шевч., II, 1953, 223); Панна Анеля в істериці б’ється, читаючи лист (Коцюб., II, 1955, 267); В передній тачанці везуть Килигея. Він з самого вечора б’ється в жару, сорочку подер на собі, хрипить (Гончар, II, 1959, 86); * Образно. В той час, коли перемога соціалізму відкрила перед трудящими СРСР перспективи нових величних перемог, капіталістичний світ бився в тенетах нерозв’язних протиріч (Жовт., 4, 1956, 60); // Пручатися. Дівчатко голосно плакало і билося в дужих руках (Донч., III, 1956, 16); // Ворушитися (про дитину в утробі матері). Вона була вже матір’ю, чула, що щось коїться з нею, щось б’ється під її серцем… (Мирний, I, 1954, 63); — Ще не б’ється? — усміхнулася Юля, вказуючи очима на Орисин живіт (Тют., Вир, 1964, 456); // Тріпотіти крилами (про птахів). Побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері.. зграєю в’ються, б’ються, кружляють над його узголов’ячком (Вовчок, I, 1955, 297); — Щоб у ній [симфонії] жита шуміли в росах. Жайворонок бився в вишині (Шпорта, Мужність, 1951, 13); * Образно. Схвильовані почуття, наче окрилені, билися в душі (Рибак, Зброя.., 1943, 129).

8. Ритмічно рухатися, пульсувати. Немає з ким полюбитись. Серцем поділитись… Серце моє!.. Тяжко тобі битись Одинокому (Шевч., І, 1951, 237); Поки б’ється в жилах кров, із небуттям у вічнім герці, нас все вперед веде любов! (Сос., II, 1958, 156); Ничипір намацав пульс. Ледь-ледь билася під пальцями маленька жилка (Руд., Остання шабля, 1959, 557); * Образно. З кожним кроком почувалось, як б’ється потужний пульс майбутньої будови (Дмит., Розлука, 1957, 189).

◊ Би́тися навби́тки див. навби́тки; Би́тися об (у) закла́д див. за́клад.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 170.

Битися, б’юся, б’єшся, гл.

1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Н. п. Байте, поки б’ється. Шевч.

2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б’ється. Мет. 50. Жила б’ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б’ється. Н. п. Сокіл…. і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4.

3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82.

4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Бється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б’ється, достає. Стор.

5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б’ється. Мет. 19.

6) О кобылѣ: имѣть случку. Угор.

7) Битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ.

8) Битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ.

9) Битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 58.

вгору