БИ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до би́ти 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита (Укр.. лір. пісні, 1958, 139); Ларька таки знали люди. Знали й гомоніли, що він — справді дорогий чоловік, хоч часто ходить і битий і лаяний (Вас., І, 1959, 105); * Образно. Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олив’яним небом (Коцюб., II, 1955, 98); // би́то, безос. присудк. сл. За моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 53).
◊ Би́тий ту́гою (го́рем і т. ін.) — який зазнав багато лиха, горя і т. ін. Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Шевч., II, 1953, 26); Коли він пригада її заплакану — горем биту, — його серце рветься від болю на часті (Мирний, IV, 1955, 173);
Не в ті́м’я би́тий хто — не дурний (про метку, тямущу людину). [Лікар:] До нашої панночки нелегко приступитись, та я теж не в тім’я битий, либонь і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Л. Укр., II, 1951, 40); Так же піп не в тім’я битий: його не обдуриш (Март., Тв., 1954, 40).
2. Розгромлений у боях. Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир (Скл., Легенд. начдив, 1957, 25); Особливої викривальної сили письменник [П. Панч] досягав в змалюванні націоналістичних дипломатів і битих петлюрівських вояк (Іст. укр. літ., II, 1956, 448).
3. Набитий, настріляний (про дичину). — А се для кого? — раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл (Коцюб., II, 1955, 360); Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Досв., Вибр., 1959, 415).
4. Розбитий, поколений на шматки. Одна хата .. скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами (Мирний, І, 1954, 48); На згарищі валялася бита цегла (Чорн., Визвол. земля, 1950, 11); // Витоптаний, витолочений. * Образно. Буде бите Царями сіянеє жито! (Шевч., II, 1953, 347).
5. Кований (про зброю). Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі, — словеса Твої, о господи, такії (Шевч., II, 1953, 289); // Карбований (про гроші). Тут тобі.. биті таляри і червінці (Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).
6. Мощений, брукований. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети,.. фаетони (Мирний, II, 1954, 73).
Би́та доро́га (путь); Би́тий шлях (гости́нець і т.ін.) — широка уторована дорога, широкий уторований шлях і т. ін. Ой біда, біда чайці небозі. Що вивела діток при битій дорозі (Сл. Гр.); Стали хлопців В кайдани кувати Та повезли до прийому Битими шляхами (Шевч., І, 1951, 233); Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Кобр., Вибр., 1954, 75).
7. перен., розм, Бувалий, з великим досвідом, навчений життям. Не новий Оцей лукавий лановий; Стара собака, та ще й бита (Шевч., II, 1953, 187); Начальник [складу] був хоч малописьменний, але битий — умів докинути.. грамотне слівце (Збан., Сеспель, 1961, 281); // на чому. Який знається на чомусь.. — То ти й не знаєш, яке зілля подобає хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? — Ба ні, на цьому не битий (Ю. Янов., I, 1954, 18); // у знач. ім. би́тий, того, ч. Бувала, досвідчена людина. За битого двох небитих дають, та й то не беруть (Укр.. присл.., 1955, 86).
◊ Би́та голова; Би́тий жак — про бувалу людину.
8. Узятий противником; програний гравцем. Битий козир.
◊ Ва́ша (його́ і т. д.) ка́рта (ста́вка) би́та — хто-небудь зазнав цілковитої поразки у чомусь. Гестапівська карта була бита, як ївся стратегія і тактика Гітлера (Цюпа, Назустріч.., 1958, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 169.