БИТЕ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Те саме, що бите́льня. Бувало — чорногуз злітав на землю й ходив по подвір’ї, з цікавістю придивляючися, як Ганна тіпає торішні коноплі на бительниці (Ю. Янов., Мир, 1956, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 168.