БИСТРОТА́, и́, ж. Велика швидкість. Куди летиш, куди чвалаєш ти З могучим розмахом, залізний коню? Земля тісна для твої [твоєї] бистроти (Фр., X, 1954 195); О поїздів фронтових бистрота, Вечірня даль,. розкраяна надвоє, І хмар низьких по.сивілі сувої, І на шляху сосонка золота! (Мал., Звенигора, 1959, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 167.