БИ́РОЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до би́рка³ 1. Хоч отара й молода — Бирочок з десяток. Та ростиме, не біда! Є вже сім ягняток (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 138).

БИ́РОЧКА², и, ж. Зменш. до би́рка². На вікнах і на підлозі стояли всякі квіти з бирочками (Ткач, Плем’я.., 1961, 302).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 167.

Бирочка, ки, ж. Ум. отъ биря.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 57.