БИНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бинтува́ти. Коли бинтування закінчили, Князьковський стер піт з чола і сів перепочити (Смолич, Театр.., 1946, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 166.