БИ́ЛЕНЬ, льня, ч., діал. Бич від ціпа. — Ціпивно хтось держить у руці, а билень кінцем загруз у болоті (Фр., IV, 1950, 274); Все чомусь летіло з рук.. Вже другий раз билень з ціпа злітає (Іваничук, Край.. шляху, 1962, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 165.