БЕШМЕ́Т, а, ч. Верхній чоловічий одяг у татар і кавказьких народностей; півкаптан, схожий на чумарку. Іде повагом високий сановитий чолов’яга.. в синьому бешметі, блакитних штанях і жовтих чоботях (Стор., I, 1957, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 164.

Бешмет, та, м. Особый родъ верхней одежды, бешметъ: кафтанъ, носимый подъ черкескою. Стор. ІІ. 18. ЕЗ. V. 6. (Черном.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 54.