БЕТО́ННИК, а, ч. Те саме, що бетоня́р. Не сидять без роботи і бетонники. Щоправда, в стовбурі [шахти] їм поки що робити нема чого — бетонування виробки ще не почалося (Літ. газ., 8.I 1957, 1); — Я бачу: на мокрім.. бетоні викарбувані імена й прізвища мулярів,.. бетонників (Довж., Зач. Десна, 1957, 512).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 163.