БЕТО́ННИЙ, а, е. Прикм. до бето́н. Бетонний розчин; // Зробл. з бетону або покритий бетоном. Вікно виходило просто на сірий бетонний мур (Собко, Граніт, 1937, 82); // Признач. для виготовлення бетону. Ліворуч уже здіймаються вгору конструкції бетонного заводу (Рад. Укр., 8.V 1961, 2); Десь на десятий день.. налічувалося вже коло тисячі робітників, бетонний цех, електроустановка (Ле, Міжгір’я, 1953, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 163.