Беседа, ди, ж.

1) Разговоръ, бесѣда, рѣчь. Іде між нами своя весела беседа. Г. Барв. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. Кв.

2) Пиръ, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? Балл. 11.

3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Рудч. Ск. Ум. Беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п’є. Чуб. V. 805.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 53.