БЕРНАРДИ́Н, а, ч., заст. Член католицького чернечого ордену. В Махнівці був укріплений замок, до замка тулився монастир бернардинів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 162.