БЕ́РКОВЕЦЬ, ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам. Кількість цукру з одного берківця (10 пудів) буряків збільшилась з 1830 р. до початку 90-х років ц вісім з половиною раз (Іст. УРСР, І, 1953, 501).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 161.

бе́рковець — старовинна міра ваги, що дорівнює 10 пудам. Тільки восени, коли завмирають маєтки з останнім зданим берковцем буряку, свято переходить на їхню вулицю (О. Слісаренко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 35.