БЕРЕЗО́ЛЬ, я, ч., заст. Березень. А в марці завсігди вже береза зовсім зелена, — тим-то його й прозвали березоль (Свидн., Люборацькі, 1955, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 160.