БЕРЕЖЛИ́ВО. Присл. до бережли́вий. [Марія Василівна:] Не спинять, А цінувати треба мить щасливу… їх для життя збирайте бережливо (Коч., III, 1956, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 159.