БЕРЕЖЛИ́ВИЙ, а, е. Ощадливий, економний. Колгоспники, як справжні бережливі господарі, почали рахувати кожну копійку, ..повели рішучу боротьбу з марнотратством (Ком. Укр., 3, 1963, 23); // у знач. ім. бережли́вий, вого, ч. Ощадлива, економна людина. Чи порвалося що з одежі, при бійці, до останку, — вони йому вислужену й залежану в якого бережливого брали й давали… (Мирний, І, 1949, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 159.