БЕРВЕ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Колоди, багато колод. У воді стояли почорнілі соснові слупи, сяк-так пов’язані між собою подовжніми балками. Ледве хто наважувався ступати на півзогниле бервення (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 157.

Бервення, ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 50.