БЕНТЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до бенте́жний. Йому [Циганкову] приємно було бачити, як при його появі в обличчя їй бурхала кров і полохлива бентежність з’являлася в округлих очах (Голов., Тополя.., 1965, 353); А вітер кохання нашіптує травам. Бентежність вкладає у душу мою (Забашта, Вибр., 1958, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 157.