БЕЗШЕ́РСТИЙ, а, е. Який не має шерсті. Зі смертельним жахом, іще безшерсте, як гола дитина, металося порося по подвір’ю (Коцюб., II, 1955, 358).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 154.